КОСІВСЬКЕ УЧИЛИЩЕ ПРИКЛАДНОГО ТА ДЕКОРАТИВНОГО МИСТЕЦТВА ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ

АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ

 

      Косів — це невеличке містечко у передгір’ї Карпат, знане як

центр гуцульського народного мистецтва. Численні ремесла і

промисли здавна розвивалися у цьому краї,збагачуючи досвід,

формуючи самобутню традицію, популяризуючи народну культуру.

Зрозуміло,що із часом виникла потреба у створенні осередків навчання,

де молодь могла б пізнавати секрети гончарського ремесла, ткацтва,

деревообробництва. Відтак, в 1882 році була заснована "Ткацька

крайова мистецька професійна школа"  з якої, власне, і розпочинається 

історія Косівської мистецької школи – яскравого і неординарного явища

в українській освіті і культурі.

      Ткацька школа проіснувала до 1918 року, залучаючи до навчання

молодь Косова та навколишніх сіл. Її діяльність припинилася в звʼязку з

подіями Першої світової війни. Проте вже у 1923 році на базі спілки

“Гуцульське мистецтво”, яку створив і очолив відомий діяч УНР, політемігрант Михайло Куриленко, почала діяти промислова школа гуцульського мистецтва з ткацько-килимарським, керамічним і різьбярсько-столярським відділеннями. Реалізувати ідею повноцінного промислово-мистецького навчального закладу вдалося лише у 1939 році, коли інтелігенція міста й повіту переконала нову владу в необхідності відкрити навчальний заклад, який би готував майстрів народного мистецтва. Так, у червні 1940-го року вийшла постанова “Про організацію Косівського промислового училища”, згідно з якою було відкрито 5 відділів: столярство, різьба по дереву, ткацтво, килимарство, вишивка.

      Навчальний заклад діяв навіть у роки Другої світової війни. Молодь, яка навчалася в училищі була врятована від примусового вивезення до Німеччини. У післявоєнні роки остаточне становлення і сталий розвиток навчального закладу: відкриваються нові спеціалізації, завершується будівництво нового навчального корпусу з майстернями і аудиторіями ,актовим і спортивним залами, їдальнею, гуртожитком.

        Спадкоємцями училища стають технікум народних художніх промислів, а згодом коледж (1993 р.) прикладного та декоративного мистецтва, що здійснював підготовку бакалаврів і входив до єдиного комплексу закладів мистецької освіти під егідою Львівської національної академії мистецтв.

       У липні 2000 року Кабінет Міністрів України приймає постанову “Про створення Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва”, в структурі якого збережено училище КДІПДМ, яке продовжує готувати молодших спеціалістів, майстрів-художників декоративно-ужиткового  та  образотворчого мистецтва. У серпні 2006 року навчальний заклад входить до структури Львівської національної академії мистецтв: Наказ ЛНАМ № 41-а від 11.09.2006 р., на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 р. № 459–р, наказу Міністерства освіти і науки України від 22.08.2006 р. “Про реорганізацію Косівського державного інституту ПДМ”.

   Сьогодні Косівське училище прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв є вищим навчальним закладом державної власності І рівня акредитації, яке проводить підготовку спеціалістів за державною формою навчання і здійснює освітню діяльність, пов’язану зі здобуттям вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем “Молодший спеціаліст”, галузь знань 0202 “Мистецтво”, спеціальності 5.02020801“Декоративно-прикладне мистецтво”, 5.02020501 “Образотворче мистецтво” та має відповідний рівень кадрового, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення. КУПДМ ЛНАМ має дев'ять циклів, які готують майстрів-художників за такими спеціалізаціями: "Художні вироби з дерева", "Художня обробка металу", "Художня кераміка", "Художні вироби зі шкіри", "Художнє ткацтво", "Художня вишивка та моделювання одягу", "Художній розпис".